Історія капоейри – Expressão Paulista

Історія капоейри

Капоейра зародилася в Бразилії в епоху колоніальних завоювань і рабовласницького ладу, приблизно в першій половині XVI сторіччя, серед вихідців з чорного континенту – Африки. У той час португальські колоністи повсюдно використовували працю рабів-африканців на плантаціях Бразилії, тому що корінне населення Південної Америки мало підходило для важкої фізичної праці на очеретяних полях. До того ж, близькість рідних лісів підвищувала ризик втечі індіанців. У зв’язку з цим, португальці активно завозили невільників зі своїх колоній в Африці, які перебували на території сучасної Анголи і Мозамбіку. Саме в середовищі чорношкірих рабів капоейра з’явилася як засіб опору рабовласникам.

Капоейра того часу була мало схожа на сучасну. Ось письмовий опис німецького художника Рюгендаса, автора картини “Капоейра, танець війни” (“Capoeira, danse de la guerre”):

800px-rugendasroda1

Йоганн Моріц Рюгендас, «Капоейра, танець війни»

“У негрів є ще одна войовнича розвага, куди більш небезпечна – капоейра: два учасники кидаються один на одного, намагаючись вдарити головою в груди супротивника, якого намагаються збити з ніг. Нападів уникають в рівній мірі спритними ухилами в сторони і хитрощами, але кидаючись один на одного, вони, трапляється, з такою великою силою вдаряються головами, що нерідко гра перетворюється в бійку, і в хід йдуть ножі, заливаючи спорт кров’ю”.

У цьому описі немає акробатичних стрибків, рухів на землі, ударів ногами і беримбау. У ті дні капоейру супроводжували тільки атабак (схожий на барабан-конго), хлопки в долоні і спів, як показано на малюнку Рюгендаса.

У 1814 році будь-які форми культурної самоідентифікації чорношкірого населення повсюдно стали заборонятися. Під заборону також потрапила і капоейра … Майстер Нештόр Капоейра в своїй книзі «Маленька книга про капоейру» називав такі причини:

  • вона надавала африканцям національне почуття;
  • вона розвивала впевненість в собі у практиків капоейри;
  • вона створювала маленькі згуртовані групи;
  • вона створювала небезпечних і швидких бійців;
  • іноді раби калічили один одного під час гри, що було небажано з економічної точки зору.

Поштовхом для заборони послужило прибуття до Бразилії в 1808 році португальського королівського дому на чолі з принцем Доном Жоао VI, що згодом став королем.

У 1888 році вийшов доленосний для чорного населення «Золотий закон», що скасовує рабство. З одного боку, негри стали вільними, з іншого – вчорашні раби, які не мали освіти, не знали, як адаптуватися до нових для них умов.

Хвилі чорношкірих малограмотних людей рушили у великі міста, а разом з ними в міста прийшла і капоейра, що швидко стала зброєю грабіжників, рекету та іншого криміналітету. Це призвело в 1882 році до прийняття закону, що забороняє практику капоейри. Згодом були створені спеціальні підрозділи поліції для боротьби з капоерістами. За іронією долі, відповідальним за цю боротьбу був призначений Сампайо Ферраз, який сам був чудовим практиком капоейри. Цей період дав цілу плеяду відомих капоейристів, які до сих пір живуть в піснях і легендах: Безору Мангагна, Мандука да Прайя, Марія Дозі Оменс, Нессіменто Гранде.

Наступна віха в розвитку капоейри нерозривно пов’язана з двома майстрами – майстром Бімбо і майстром Паштінья.

Мануел дос Рейс Машаду (Manuel dos Reis Machado, 1900-1974) відомий світу капойера як майстер Бімба в 1930 році організовує показові виступи в палаці губернатора Сальвадора, Хурасі Магалайса . Саме після цих виступів була ініційована відміна заборони на капоейру. Через два роки в Сальвадорі майстер Бимба відкриває першу офіційну школу капоейри Акадѐмія Ескола де Култура Режіонал (Academia-escola de Cultura Regional) , в якій викладає свій авторський стиль капоейри названий Регіональна боротьба Баїі (Luta Regional Baiana) . Він же перший хто вніс атестацію (форматуру) в капоейру.

Майстер Паштінья, справжнє ім’я Вінсенте Джоакім Ферейра Паштінья ( Vincente Joaquim Ferreira Pastinha , 1889 – 1981) організував в 1941 році свою школу, яка послужила початком напрямку в капоейрі, відомим як Капоейра Ангола. Вважається, що саме Капоейра Ангола зберегла в собі традиції капоейри початку століття. Також майстер Паштінья першим ввів форму для практики капоейри: футболку жовтого кольору і чорні штани.

Майстри Бимба і Паштінья були не єдиними видатними майстрами, і далеко не всі сучасні майстри капоейри ведуть свою спадкоємність від них. Але саме з цих двох майстрів починається відлік в сучасній капоейрі.